31 жовтня 2016 р.

Інтерактивні методи навчання

Навчитись читати – головне завдання початкової школи. Читання є основою опанування усіх наук, розвитку людського інтелекту. Без високої культури читання, - наголошував О.В.Сухомлинський – немає ні школи, ні справжньої розумової праці. Вміння читати – найважливіший інструмент навчання. За час навчання в початковій школі учневі необхідно досягти читати зі швидкістю дорослого. Це буде міцним фундаментом для оволодіння основами наук в основній і старшій школах, важливим засобом розвитку і саморозвитку особистості учня.
Читання є складним процесом, але оволодіти навичками читання повинен кожен учень, незважаючи на його вміння, бажання, природні задатки.
Перед тим як починати вчити дитину читати, треба, щоб у неї з’явився до цього інтерес. Словами психологів: потрібно сформувати мотивацію для читання. Я твердо переконана, що це починається з любові до книжки, яка формується із знайомства з цікавими ілюстраціями в ній. До того ж зміст
 цих ілюстрацій дитині повинні допомогти зрозуміти дорослі (батьки, вихователі в дошкільному віці та вчитель першокласників). Також
необхідно читати дитині різноманітні цікаві казки, оповідання, історії, вірші. Цим самим переконувати чому так важливо і цікаво навчитися
читати.
Що ж означає: навчитись читати? Це оволодіння учнями способом читання, правильністю, виразністю, темпом. І воно стає якісним лише за умов досягнення учнями розуміння прочитаного тексту.
«Швидко і свідомо читати – це значить сприймати очима і в думці
частину речення чи невелике речення цілком, відірвати свій погляд від книги, вимовити те, що запам’яталося, і водночас думати – не тільки про те, що читається, а й про якісь картини, образи, уявлення, факти, явища, пов’язані з матеріалом, що читається». (В.О.Сухомлинський)
Якими ж шляхами можна досягти вирішення цього важливого завдання?
Сьогодні в освіті відчутний пріоритет загальнолюдських цінностей.
Згідно з особистісно - діяльнісним підходом до організації навчально-виховного процесу в центрі знаходиться той, хто вчиться. Саме через
 призму особистісно-орієнтованих технологій я розглядаю проблему інтерактивного навчання молодших школярів читання. Вони завжди готові працювати разом і отримують від цього задоволення. Саме тому потрібні інтерактивні форми роботи. Для цього потрібно дотримуватись певних
умов:
·        створення позитивного настрою для навчання;
·        відчуття рівного серед рівних;
·        забезпечення позитивної атмосфери в дитячому колективі для досягнення спільних цілей;
·        усвідомлення дитиною цінності колективно зроблених умовиводів;
·        можливість вільно висловити свою думку і вислухати свого товариша;
·        вчителю вміти вислухати всіх бажаючих з кожного питання, не відкидаючи жодної відповіді, стати на позицію кожного учня, щоб зрозуміти логіку його міркування й знайти вихід з постійно мінливої навчальної ситуації, аналізувати відповіді, пропозиції дітей  і непомітно вести їх до вирішення проблем;
·        вчитель не є засобом «похвали і покарання», а другом,порадником, старшим товаришем.
Уроки інтерактивного навчання повинні будуватись на співпраці, взаємодії, взаємонавчанні  вчитель-ученьучень-учень, де вчитель і учень рівноправні, рівнозначні суб’єкти навчання. Разом з учнями я моделюю життєві ситуації, використовую рольові ігри, спонукаю учнів до спільного вирішення проблем на основі аналізу відповідної навчальної ситуації. На таких уроках всі учасники рівноправні. Виключається як домінування
одного учасника навчально-виховного процесу над іншими, так і однієї думки над іншою. Учні вчаться бути активними, демократичними, доброзичливими, критично мислити, приймати продумані рішення.
Молодші школярі завжди готові працювати разом і отримують від цієї взаємодії задоволення. Використовуючи інтерактивні технології навчання читання, створюю умови для поділу класу на групи, пари в залежності від характеру завдання. Щоб учні працювали в групах, парах, їх треба цьому вчити. Дуже важливо таку роботу починати уже з першого класу. Саме в першому класі починаю вчити працювати з товаришем за партою: вчу як погоджуватись, а не заперечувати, як допомагати і як просити допомоги, вміти слухати і чути, вміти погодитись із правильною відповіддю.
Застосування інтерактивних технологій навчання читання вимагає дотримання певних підходів до організації уроку:
-     опора на дитячий досвід і мінімальні базові знання з теми;
-    передбачення проблемності завдання, збудження активності учнів,
 - формування оціночного судження стосовно матеріалу, що вивчається,
 - погляд на факти під різними, навіть несподіваними кутами зору.
В процесі обговорення проблеми підштовхую дітей до створення власної оригінальної версії. Завдання для груп підбираю так, щоб  можна було врахувати й оцінити індивідуальний внесок кожного учня. Створюю на уроці атмосферу співробітництва учителя й учня, яка позбавляє страху отримати погану оцінку. Групове виконання завдань створює ситуацію успіху ( коли оцінюється колективна робота). Особистісному розкриттю учнів сприяють роботи в групах, коли учні самостійно розподіляють тематику та обсяг опрацоьвуючого матеріалу, визначають керівника робочої або проектної групи.
Наводжу приклади технологій, які використовую в своїй діяльності:

«Мікрофон»
1.   Технологія «Мікрофон» надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі відповідати на запитання, висловлюючи свою думку чи позицію.
2.   За даною технологією організовую роботу так:
-         ставлю запитання класу;
-         пропоную класу говорити в мікрофон, передаючи його один одному
по черзі (говорити треба швидко і лаконічно);
-         подані відповіді не коментую і не оцінюю.
3.   Коли хтось висловлюється, інші не мають права перебивати, щось говорити, викрикувати з місця.
4.   З інтерактивною технологією «Мікрофон» поєднується прийом «Незакінчені речення». Використовуючи уявний мікрофон, я формулюю незакінчене речення і пропоную учням закінчувати його. Кожен наступний учасник обговорення повинен почати свій виступ із запропонованого початку. Наприклад: «На сьогоднішньому уроці для мене найбільш важливим відкриттям було…», «Ця інформація дозволяє для нас зробити…»

«Метод прес»
1.   Технологію «Метод прес» я використовую при обговоренні дискусійних питань та при проведенні вправ, у яких потрібно зайняти і чітко аргументувати визначену позицію з проблеми, що обговорюється.
2.   Цей метод навчає учнів виробляти й формулювати аргументи, висловлювати думки з дискусійного питання у виразній і стислій формі, переконувати інших.
3.   «Метод прес» можна застосовувати за умови дотримання таких етапів:
1)    висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваша точка зору (починаючи зі слів «оскільки…»);
2)    наведіть приклади, додаткові аргументи на підтримку вашої позиції, а також факти, що демонструють ваші докази (…, наприклад…);
3)    узагальніть свою думку (зробіть висновок, починаючи зі слів: «отже, відтак…»).
4.   Засвоєння учнями етапів привчить до логічного висловлювання своєї думки.


«Робота в групах»
Цей варіант інтерактивного навчання сприяє активному ґрунтовному аналізу та обговоренню нового матеріалу з метою його осмислення. Закріплення та засвоєння.
Учнів об’єдную в групи за бажанням або за рядами. Інколи виготовляю емблеми декількох видів за кількістю груп (метелики, квітки, листочки).
Діти об’єднуються в групи за однаковими емблемами або за бажанням.
При роботі над текстом даю в групах такі завдання:
-         прочитати текст;
-         обговорити твір, відповідаючи на запитання;
-         зробити висновок і підготуватися до презентації спільної думки, якої
ви дійшли в процесі роботи в групі;
-         обирати в групі доповідача, який зуміє відстояти думку групи;
-         презентація думок. Виступи представників груп (доповідачів).
Кількість учнів у групі не більше 5 – 6 осіб.
Усе, що пропонують учні, має бути прийнято та обговорено. Не варто казати їм, що це правильна чи неправильна відповідь, треба лише допомогти опрацювати інформацію і прийняти власні рішення.
Спостерігаю, щоб ніхто з учнів не залишився поза обговоренням.

Форми роботи з розвитку критичного мислення
Критичне мислення – це результат навчання, активний процес, який
надає учневі можливість контролювати інформацію, ставити під сумнів, об’єднувати її, переробляти, адаптувати або відкидати.
Критичне мислення можливе у будь-якому віці.
Структура розвитку критичного мислення така:
Актуалізація – фаза уроку, протягом якої учням пропоную подумати про те, що вони вже знають з теми, поставити власні запитання та встановити мету навчальної роботи.
Рефлексія – фаза уроку, протягом якої учні роблять перегляд ідей, значення яких вони усвідомили; учні запитують, інтерпретують, дискутують, піддають сумніву, поширюють нове значення до нових обріїв.
Усвідомлення – фаза уроку, протягом якої учні здійснюють пошукову діяльність і в результаті контролюють чи усвідомлюють нове значення.
На етапі усвідомлення я застосовую такі форми розвитку критичного мислення, як кероване читання, читання з позначками.
При проведенні таких форм роботи, як «мозкова атака», «кероване читання», обов’язковими умовами є :
§        бути доброзичливим;
§        не критикувати;
§        дотримуватися регламенту повідомлення дітей;
§        прийняти і записати всі ідеї;
§        запропонувати свою думку повинен кожен.
Розвиток критичного мислення дає учням:
а) чітко сформувати мету навчання;
б) підтримує активну участь дітей в обговоренні;
в) пропонує гарячі дискусії;
г)заохочує мислити творчо і шукати відповіді на власні запитання;
д)підтримує в учнів бажання читати;
е)дозволяє учням розвивати здатність зануритися в сутність твору;
є)забезпечує атмосферу поваги до всіх думок;
ж)створює ґрунт для розмірковування учнів над власними цінностями;
з)слугує як стимул для змін;
и)дає надію на те, що учні будуть здатні мати критичну позицію.
Люди, що мислять критично, менше піддаються впливові та мають більш захищену систему поглядів, менше залежать від випадкового тиску та настрою.
Розробку елементів інтерактивного навчання ми можемо знайти у працях В.О.Сухомлинського, учителів-новаторів 70-80 років (Ш.Амонашвілі, В.Шаповала, Є.Ільїна, С.Лисенкової та ін.). У Західній Європі та США групові форми навчальної діяльності активно розвивались і удосконалювались.  
Дослідження показують, що інтерактивне навчання збільшує відсоток засвоєння матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість учня, а й на почуття, волю, дії і практику.
Власний досвід переконує,  що починати необхідно з поступового використання технологій. Краще старанно опрацювати один вид занять за інтерактивною технологією, методично правильно провести і потім освоювати поступово інші види, ніж братися зразу за все поверхово.
Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблем на основі аналізу відповідної навчальної ситуації. Отже, інтеракція сприяє створенню умов навчання, при яких задіяний кожен учень класу, за короткий час опановується багато матеріалу, кожна дитина має можливість пропонувати свою думку, формуються навички толерантного спілкування, вміння аргументувати свою точку зору, знаходити альтернативне рішення
проблеми.


Я вважаю, що інтерактивні методи навчання найперспективніші.

Немає коментарів:

Дописати коментар