В світлі нової програми: формування компетентностей

Проблема формування ключових, загально предметних та предметних компетентностей учнів завжди була у центрі уваги українських науковців – Т.Байбари, Н.Бібік, О.Біди, С.Бондар, М.Вашуленка, І.Гудзик, Л.Коваль, О.Локшиної, О.Онопріенко, О.Овчарук, О.Пометун, К.Пономарьової, О.Савченко, С.Трубачевої та ін. Вченими визначено зміст основних дефініцій "компетентність" та "компетенція", здійснено порівняльну характеристику ключових компетентностей в європейських освітніх системах та розглянуто методичні аспекти формування в молодших школярів компетентностей та компетенцій.

Сучасна початкова школа не може залишатися осторонь від процесів модернізації освіти, які відбуваються нині в усьому світі, і в Україні зокрема. Початкової ланки освіти стосуються всі світові тенденції та інновації: особистісно орієнтований підхід, інформатизація, інтеграція тощо. До них належить і компетентнісний підхід, поява якого пов'язана, насамперед, з кризою освіти, що полягає в протиріччі між програмовими вимогами до учня, запитами суспільства і потребами самої особистості в освіті.
Адже довгий час у вітчизняній системі освіти домінував знаннєвий підхід, результатом навчання якого була сукупність накопичених учнем знань (як інформації) умінь і навичок.

Сучасне інформаційне суспільство формує нову систему цінностей, в якій володіння знаннями, вміннями і навичками є необхідним, але недостатнім результатом освіти. Від людини вимагаються вміння орієнтуватися в інформаційних потоках, освоювати нові технології, самонавчатися, шукати і використовувати нові знання, володіти такими якостями, як універсальність мислення, динамізм, мобільність.

Ідея компетентнісного підходу - одна із відповідей на запитання, який результат освіти необхідний особистості і затребуваний сучасним суспільством. Формування компетентності учня на сьогоднішній день є однією із актуальних проблем освіти і може розглядатися як вихід із проблемної ситуації, що виникла через протиріччя між необхідністю забезпечити якість освіти та неможливістю вирішити цю проблему традиційним шляхом.

Проблема формування компетентної особистості стала предметом глибокого і різнобічного дослідження, яке проводять міжнародні організації, що працюють у сфері освіти, - ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, ПРООН, Ради Європи, Організації європейського співробітництва, Міжнародного департаменту стандартів та ін.

Йдеться про компетентність як про нову одиницю виміру освіченості людини, при цьому увага акцентується на результатах навчання, в якості яких розглядається не сума завчених знань, умінь, навичок, а здатність діяти в різноманітних проблемних ситуаціях.

Зарубіжними та вітчизняними науковцями виділено ключові, загальнопредметні і предметні компетентності, які визначають якість сучасної освіти.

Теоретичні засади, які розкривають сутність понять "компетентність", "компетенція", визначають структуру компетентності, класифікацію компетентностей, їх ієрархію тощо, висвітлені у низці публікацій науковців Росії і України (Байбара Т. М., Бібік Н.М., Бондар С.П., Єрмаков І.Г., Зимня ІА-, Краєвський В.В., Локшина О.І., Овчарук О.В., Пометун О.І, Савченко О Л., Трубачева С.Е., Хуторський А.В. та ін.).

Формування ключових та предметних компетентностей молодших школярів є предметом дослідження співробітників лабораторії початкової освіти Інституту педагогіки НАПН України.

Серед предметних компетентностей, якими має оволодіти молодший школяр, виокремлено і математичну компетентність, яка визначається як особистісне утворення, що характеризує здатність учня створювати математичні моделі процесів навколишнього світу, застосовувати досвід математичної діяльності під час розв'язування навчально-пізнавальних та практикозорієнетованих завданьКомпетентність — це здатність застосовувати набуті знання, вміння, навички, способи діяльності, власний досвід у нестандартних ситуаціях з метою розв'язання певних життєво важливих проблем. Компетентність є особистісним утворенням, яке проявляється в процесі активних самостійних дій людини.

Нагадаємо, що ключові компетенції формуються в процесі реалізації цілісного змісту освіти загальноосвітньої школи, а предметні - передбачені змістом конкретного предмета і набуваються впродовж конкретного року або ступеня навчання.

Умовою формування ключових компетентностей та підвищення виховної ролі засвоєння навчального матеріалу в школі є проблемний підхід до навчання, творчі самостійні роботи, елементи дослідницьких завдань, пізнавальні завдання.

Компетентнісний напрям початкової освіти сприяє формуванню розвиненої особистості школяра. Цей напрям, або модель формування життєво-компетентнісного учня молодшої школи, дуже вже знайшов своє втілення у системі розвивального навчання (Д.Ельконін – В.Давидов). Можливо, система потребує деякої корекції для того, щоб адаптувати її до сучасних вимог, але в цілому вона надає всі необхідні методи, прийоми, засоби навчання та виховання для формування ключових компетентностей школярів.

            Розвивальне навчання передбачає:

• формування у дитини ставлення до власного життя, як до проекту, що розробляється та виконується (формується її життєтворча компетентність);

• розвиток її здатності розвивати та відтворювати на якісно вищому рівні свій життєвий потенціал (формується життєздатність);

• вихованя готовності використовувати та поповнювати власний досвід, знання, вміння, навички (самоосвітня компетентність);

• засвоєння дитиною знань про психологічні особливості спілкування, дитина стає здатно запобігати конфліктним ситуаціям або розв’язувати їх, оволодіває знаннями та уміннями, пов’язаними із застосуванням мови; набуває навичок самопрезентації (комунікативна компетентність);

• оволодіння дитиною навичками пошуку, обробки, використання, зберігання та передачі інформації (інформаційна компетентність);

• виховання готовності до виконання трудової діяльності, пов’язаної з побутом, обов’язками, зростанням своєї кваліфікації, оволодінням новими напрямами діяльності (трудова компетентність);

• навчання дітей існувати разом, розуміти інші культури, співпрацювати з представниками інших мов, культур, релігій (полікультурна компетентність).

Як приклад, наведу скорочений план уроку математики в РН та етапів реалізації двох проектів, спрямованих на формування певних життєвих компетентностей. Успішне завершення цих проектів є показником того, що в учнів сформовані необхідні для життєвої компетентності навички: здобуття життєвого досвіду, життєвого прогнозування, прийняття рішень, планування дій, розв’язання типових життєвих завдань, самоорганізації, закладено основи самовиховання.

На даний момент існує значна кількість класифікацій ключових компетентностей. В Україні для початкової ланки визначено такі: уміння вчитися, загальнокультурна, громадянська, соціальна, здоров’язбережувальна, інформаційно-комунікаційна. Для їх формування необхідно, щоб зміст, методи навчання і виховання працювали на дитячі потреби і можливості, не шкодили психічному і фізичному здоров’ю. Своє завдання я бачу в тому, щоб зробити кожну дитину щасливою, тобто допомогти їй вчитися. А щоденну діяльність учнів я намагаюся наповнювати цікавою, творчою працею, у якій розв’язуються посильні завдання та досягаються поставлені цілі. Поряд з цим приділяю велику увагу вихованню всебічно розвинених громадян, патріотів України.

Ключова компетенція вміння вчитися предбачає формування здатності міркувати, порівнювати, узагальнювати, спостерігати, самостійно шукати інформацію з різних джерел. Людина, яка вміє вчитися, не губиться у нових ситуаціях, не чекає підказок і не зупиняється, а самостійно шукає шляхи розв’язання та джерела інформації. Володіння таким  умінням сприяє активності, ініціативності, успішній праці, раціональному використанню часу та запобігає превантаженню. З першого класу ми з дітьми засвоюємо правило: «Вчитися – це вчити самого себе». Його усвідомлення відбувається з часом, але дає гарний результат навіть через 2-3 місяці. У першокласників з перших днів навчання починаю розвивати і вдосконалювати уміння спостерігати і бачити, уважно слухати та відтворювати, вправно діяти обома руками. Все це є основою для пізнання внутрішніх властивостей предметів та активного мислення шолярів.